Замовити Зворотній дзвінок
+38 050 341 41 68 (БАГАТОКАНАЛЬНИЙ)
0

0.00 грн.

Замовити Зворотній дзвінок
+38 050 341 41 68 (БАГАТОКАНАЛЬНИЙ)

0

0.00 грн.

Великий сосновий довгоносик

Великий сосновий довгоносик
Великий сосновий довгоносик
Распространение:
Трапляється повсюдно
Ряд:
Твердокрилі — Coleoptera
Семейство:
Довгоносики — Curculionidae
Название на рус.:
Долгоносик большой сосновый
Название на лат.:
Hylobius abietis
Опис
Пошкоджує сосну, рідше ялину, смереку, модрину.

Жук завдовжки 10 – 14 мм; темнобурий, з трьома вигнутими смугами, утвореними жовтими лусочками; надкрила ширші за передньоспинку; голова витягнута у довгу головотрубку, на кінці якої знаходяться вусики. Жуки другого і третього років життя позбавляються жовтих лусочок і стають чорними. Яйце розміром до 1 мм, молочнобіле, довгасте. Личинка завдовжки 11 – 15 мм, жовтуватобіла з бурожовтою головою, серпоподібно вигнута. Лялечка — 14 мм, жовтуватобіла, з двома шипами на останньому членику черевця.

Зимують личинки ІІІ і IV віків у ходах під корою і жуки в рослинній підстилці. Літ жуків починається наприкінці квітня — на початку травня. Жуки додатково живляться, обгризаючи кору стовбурів, весняних пагонів, хвою і бруньки. До місць живлення і розмноження жуки перелітають із місць зимівлі або добираються «пішим ходом». У місцях погризів утворюються смоляні напливи. Жуки частіше пошкоджують дерева 3 – 10річного віку. Найбільш небезпечними є пошкодження, які обкільцьовують стовбури, що призводить до безверхівковості або потворного росту сосни (кривий стовбур або кілька верхівок). Після спарювання відкладання яєць триває впродовж усього літа. Самка відкладає яйця по одному, рідше по два у вигризені ямки в ділянці кореневої шийки, у кореневі лапи й пеньки. Плодючість — до 60 яєць. Жуки уникають яскравого світла і в денні години ховаються в тріщинах кори, підстилці та інших схованках. Активні увечері і вночі. Відроджені через 14 – 20 діб личинки прогризають зверху в корі й деревині ходи, заповнюючи їх буровим борошном. Довжина ходу на тонкому корінні може перевищувати 1 м. Личинки, пройшовши п’ять віків, завершують живлення восени або після перезимівлі навесні. В обох випадках заляльковування відбувається у червні — липні в овальних камерах у деревині. У серпні утворюються жуки, значна частина яких залишається зимувати в лялечкових камерах. Жуки, що вийшли на поверхню, короткий час живляться і невдовзі переходять у рослинну підстилку на зимівлю. Одна генерація розвивається впродовж двох років. Жуки живуть два — три роки.

Природними ворогами довгоносика є птахи — грак, ворона, сорока, сойка, дрімлюга, шпак, дятел, із хижих комах — великі туруни й ктирі, а також їздцібраконіди — Bracon brachycerus Thoms., Bracon hybobi Katz. та ін.

Заходи захисту. Видалення пеньків. У разі небезпечної чисельності — два жуки на п’ять молодих дерев — обробка інсектицидами в період масового заселення дерев.