Замовити Зворотній дзвінок
+38 050 341 41 68 (БАГАТОКАНАЛЬНИЙ)
0

0.00 грн.

Замовити Зворотній дзвінок
+38 050 341 41 68 (БАГАТОКАНАЛЬНИЙ)

0

0.00 грн.

Яблунева нижньобокова мінуюча міль

Яблунева нижньобокова мінуюча міль
Яблунева нижньобокова мінуюча міль
Распространение:
Значна чисельність відмічається в степових і лісостепових районах.
Ряд:
Лускокрилі — Lepidoptera
Семейство:
Моліпістрянки — Gracillariіdae
Название на рус.:
Яблонная нижнесторонняя минирующая моль
Название на лат.:
Lithocolletis pyrifoliella
Опис
Пошкоджує яблуню.

Метелик з розмахом крил 7 – 9 мм; передні крила золотистожовті з характерним білим малюнком у вигляді трикутних білих плям; по верхівковому краю крила чорна облямівка; задні крила вузькі, з довгою світлосірою бахромою. Яйце розміром 0,3 мм, напівпрозоре з зеленуватим відтінком, округле. Гусениця має дві форми: сокоїдну і тканиноїдну. Тіло сокоїдної гусениці дорсовентрально сплющене, голова клиноподібна, прогнатична, ноги відсутні. Гусениця четвертого і п’ятого віків циліндрична, має 8 пар ніг і розвинений прядильний апарат. Довжина гусениці першого віку 0,4 – 0,6 мм, п’ятого віку — 5,5 – 6 мм. Лялечка завдовжки 4 – 4,5 мм, темнокоричнева, з гострим дзьобоподібним виростом, яким пробуравлює плівку міни перед виходом метелика.
Зимують лялечки в мінах опалого листя. Виліт метеликів починається за середньодобової температури 11 °С, що збігається з фенофазою висування суцвіть у зимових сортів яблуні. Масовий літ відмічається у фенофазу рожевого бутона і триває під час цвітіння яблуні. Відкладання яєць самка розпочинає через 2 – 3 години після спарювання. Яйця самки відкладають по одному на нижній бік листка. Плодючість — 90 яєць. Ембріональний розвиток триває 6 – 10 діб.

Сформована гусениця через оболонку яйця та епідерміс проникає в паренхіму листка, де й живиться 21 – 28 діб, з яких у формі сокоїдної гусениці — 11 – 13 діб. Заляльковується в міні. У стадії лялечки перебуває 8 – 13 діб. У Лісостепу розвивається два покоління, у степових районах — три. На зимівлю залишаються лялечки останнього покоління. До третього віку гусениці живляться соком, висмоктуючи його з клітин мінованого листка. Гусениця першого віку робить у листку тонку міну завдовжки до 1 – 1,2 см, у другому віці розширює і подовжує її до 2 см, у третьому — до 2,5 – 3 см. Гусениці старших віків вигризають тканини, залишаючи епідерміс.

У Криму та південних регіонах України істотної шкоди завдають грушева мінуюча мільпістрянка — LithocolletiscidoniellaDen. etSchiff., яка пошкоджує грушу і айву, та вишнева мінуюча мільпістрянка — L. cerasicolellaH.S., яка розвивається на кісточкових породах. Міна — нижньобічний «птихом» з нижнього боку листка між бічними жилками. За рік розвивається три генерації.