Замовити Зворотній дзвінок
+38 050 341 41 68 (БАГАТОКАНАЛЬНИЙ)
0

0.00 грн.

Замовити Зворотній дзвінок
+38 050 341 41 68 (БАГАТОКАНАЛЬНИЙ)

0

0.00 грн.

Яблуневий плодовий пильщик

Яблуневий плодовий пильщик
Яблуневий плодовий пильщик
Распространение:
Трапляється повсюдно, особливо численний у Лісостепу та Поліссі.
Ряд:
Перетинчастокрилі — Hymenoptera
Семейство:
Справжні пильщики — Tenthredinidae
Название на рус.:
Яблоневый плодовый пилильщик
Название на лат.:
Hоplocampa testudinea
Опис
Пошкоджує плоди яблуні.

Імаго завдовжки 6 – 7 мм; зверху темнобурий, знизу жовтий; черевце зверху чорне, знизу рудуватожовте, ноги жовті; вусики 9членикові, короткі; дві пари прозорих крил з темними жилками. Яйце розміром 0,7 мм, овальне, білуватосклисте. Личинка завдовжки 12 – 13 мм, жовтуватобіла, зморшкувата, блискуча, з червонобурою головою; черевних ніг — сім пар. Лялечка — 7 – 8 мм, біла, в щільному овальному сірому коконі.

Зимують личинки в коконах у ґрунті, на глибині 5 – 10 см, рідше на глибині 15 – 20 см. Заляльковування починається, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 12 °С. Розвиток лялечки триває 12 – 16 діб. Початок льоту збігається в часі з фенофазою розпушування бутонів літніх сортів яблуні. Пильщики активні в сонячну й тиху погоду за температури понад 16 °С. Самки відкладають яйця по одному в надрізи — «кишеньки» в тканині чашолистків і квітколожа, як правило, у продуктивні квітки, відрізняючи їх від «пустоцвіту». Плодючість — 50 – 80 яєць. Через 7 – 14 діб відроджуються личинки, які прогризають під шкірочкою хід — міну в напрямку від чашечки до плодоніжки. Через 2 – 3 доби після першого линяння личинки переходять в інший плід і роблять у ньому звивистий хід під шкірочкою. В 3 – 6 плодах личинка прогризає прямий хід до насінної камери і живиться насінням. Розвиток личинки триває 18 – 23 доби. В останньому віці личинка виїдає все насіння і руйнує насінну камеру, яка заповнюється бурою червоточиною. Через 30 – 40 діб після закінчення цвітіння ранніх сортів яблуні личинки переходять у ґрунт на глибину розпушеного шару для коконування. Генерація однорічна. До 15 % шкідника діапаузує в ґрунті й зимує двічі, а 3 – 5 % — тричі, становлячи популяційний резерв виду.

Плоди, міновані личинками молодших віків, зазвичай не обпадають, а пошкодження зарубцьовуються і розростаються разом з плодом у вигляді пояска з окорковілої тканини. Пошкодження плодів личинками пильщика старших віків відрізняються від пошкоджень яблуневої плодожерки тим, що вхідні отвори залишаються відкритими і з них витікає іржава рідина. Потривожена личинка пильщика має неприємний «клопиний» запах. У роки масового розмноження яблуневого плодового пильщика спостерігається значне зниження врожаю або його втрата при слабкому цвітінні яблуні.

Чисельність пильщика обмежують їздцііхневмоніди — Lathrolestes ensator Brauns., L. marginatus Thoms. і Scambus vericarius Ratz., які заражають в окремі роки до 90 % личинок. Заражають личинок ендопаразити і з інших родин: птеромалід — Euderus albitarsis Zett., Pediobius crassicornis Thoms., еулофід — Eupelmus urosonus Dalm., Cirrospilus pictus Nees., Chrysocharius nitetis Walk., Closterocerus trifasciatus Westw., Tetrastichus ecus Walk.; браконід — Bracon variator Nees. та ін.

Заходи захисту. Перед завершенням живлення личинок — культивація з метою розпушування шару ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах на глибину 9 – 11 см з тим, щоб основна маса шкідника зосередилась на цій глибині. Наступне розпушування ґрунту із захоплюванням цього шару призводить до значної загибелі шкідника. Економічний поріг шкодочинності: відокремлення бутонів — 10 імаго на 10 гілок (одне дерево); цвітіння — 3 – 5 яєць на 100 квіток; після обсипання пелюсток — три личинки на 100 плодів. Найефективніше обприскування інсектицидами під час масового льоту пильщика — у період розпушування бутонів яблуні літніх сортів.