Фомоз: ознаки, опис, чинники, захист

Фомоз

Phoma oleracea (Leptosphaeria Indiquisti Frezzi)

ОЗНАКИ

Хвороба може проявлятися уже у фазі 6-7 листків. Перші симптоми спостерігають на краях листка як темно-коричневі плями з жовтою облямівкою. Найчастіше вони розвиваються вздовж трьох центральних жилок листка. Плями поступово збільшуються, переходячи на черешок. Листки передчасно засихають, але не обпадають. На уражених тканинах утворюються чорні пікніди, які розташовуються концентрично — характерна ознака фомозу. На ураженому стеблі утворюються витягнуті темно-коричневі плями з темно-зеленою облямівкою. Ці плями збільшуються та можуть оперізувати все стебло, перешкоджаючи надходженню елементів живлення до кошика. Найчастіше ураження спостерігається у місцях прикріплення черешків листка до стебла, де затримується краплинна волога. По мірі росту рослин плями розтріскуються, ураження поглиблюється, руйнуються судинні пучки та паренхіма стебла, які набувають чорного кольору. Під кінець вегетації плями стають чорного кольору з металевим блиском завдяки утворенню під епідермісом пікнід гриба. За ураження кошика на зворотній стороні утворюються темно-коричневі виразкові плями. Залежно від часу зараження насіння навпроти цих плям не формується або формується бурим та щуплим.

ОПИС

Джерелом інфекції є рослинні рештки з плодовими тілами збудника фомозу: пікніди з пікноспорами (конідіальна стадія) та перитеції з сумкоспорами (статева стадія), а також насіння, в якому зберігається міцелій гриба. На півдні статева стадія гриба формується рідко. Сприятливою температурою для розвитку є +20...+25°С. Сприяють зараженню дощі та інтенсивні роси. Розповсюдження хвороби відбувається за допомогою повітряних потоків. Втрата врожаю може сягати 25-50%.

Чинники, які сприяють розвитку хвороби

1. Висока насиченість (більше 25-30%) сівозміни соняшником.

2. Використання непротруєного насіння.

3. Наявність падалиці.

4. Наявність рослинних решток.

Заходи щодо захисту

1. Протруювання насіння.

2. Правильно спланована сівозміна.

3. Заорювання рослинних решток.

4. Знищення падалиці.

5. Використання фунгіцидів.