Пшениця: післядія гербіцидів та вплив на наступні культури

Зміст статті

1. Основні гербіциди в посівах пшениці та їхня післядія

1.1. Трибенурон-метил: механізм дії, спектр контролю; переваги; ризики фітотоксичності

1.2. Флорасулам: механізм дії, спектр контролю; переваги; ризики фітотоксичності

1.3. 2,4-Д (2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота): механізм дії, спектр контролю; переваги; ризики фітотоксичності

1.4. Галауксифен-метил: механізм дії, спектр контролю; переваги; ризики фітотоксичності

2. Суміш — йодосульфурон і амідосульфурон — та антидот (мефенпір-діетил)

3. Післядія основних гербіцидів пшениці: характеристики

4. Рекомендації щодо зменшення негативної післядії

5. Висновок

Застосування гербіцидів — ключовий елемент захисту посівів пшениці від бур’янів. Проте залишки деяких препаратів можуть зберігатися в ґрунті і негативно впливати на культури сівозміни. Такий ефект називають післядією гербіцидів — вплив залишків діючих речовин, що залишилися в ґрунті з минулого сезону, на поточну культуру. Ризик післядії залежить від стійкості діючої речовини та умов довкілля: наприклад, гербіциди класів сульфонілсечовин та імідазолінонів відомі своєю здатністю спричиняти післядію. Водночас різні сполуки навіть у межах одного класу мають різну тривалість розкладання: приміром, метсульфурон-метил може шкодити наступним культурам (гречці, соняшнику, ріпаку тощо), тоді як трибенурон-метил практично не залишає шкідливих залишків. Отже, актуально знати, які гербіциди в пшениці найбільш поширені та як уникнути їхнього фітотоксичного впливу на саму пшеницю і наступні рослини. Нижче розглянуто чотири популярних діючі речовини (та препарати на їх основі) для контролю бур’янів у посівах пшениці, їхні характеристики та рекомендації щодо мінімізації післядії.

Основні гербіциди в посівах пшениці та їхня післядія

Трибенурон-метил (Гранстар Про, ВГ, 750 г/л, Фаместра, ВГ 600 г/л та ін.)

Механізм дії і спектр контролю: трибенурон-метил належить до класу сульфонілсечовин, інгібує фермент ацетолактатсинтазу (ALS), блокуючи синтез основних амінокислот у чутливих бур’янів. Препарат системної дії, поглинається листям і корінням, швидко переміщується до точок росту бур’янів. Ефективно знищує широкий спектр дводольних бур’янів у посівах зернових культур (осоти, ромашка, підмаренник чіпкий, грицики та ін.) при дуже низьких нормах (7,5-20 г/га). Пшениця та інші злакові стійкі до трибенурону завдяки здатності швидко метаболізувати цю діючу речовину до нетоксичних сполук.

Переваги: препарати на основі трибенурон-метилу високоселективні до пшениці, мають низьку норму витрати і забезпечують довготривалий контроль бур’янів протягом вегетації. Завдяки швидкому розпаду у ґрунті трибенурон не створює проблем у сівозміні — його період напіврозпаду становить близько 10-15 діб. Фактично, після застосування трибенурону не встановлено обмежень щодо висіву будь-яких наступних культур, тому він вважається безпечним в плані післядії.

Ризики фітотоксичності: за нормальних умов трибенурон-метил не проявляє фітотоксичності до пшениці — культура добре витримує рекомендовані дози. Лише в разі передозування або сприятливих для накопичення умов (наприклад, дуже лужний ґрунт, посуха) можливе тимчасове пожовтіння листків чи пригнічення росту пшениці. Відносно наступних культур, трибенурон вважається практично безпечним: він розкладається швидко, не залишаючи фітотоксичних концентрацій. Теоретично чутливими до залишків могли б бути деякі двосім’ядольні (буряк, ріпак, соняшник), але на практиці при дотриманні норм цього не спостерігають. Симптомами надмірної дії ALS-інгібіторів (якби такі виникли) були б зупинка росту пагонів, хлороз молодого листя, почервоніння жилок та загальне пригнічення розвитку. Втім, для трибенурону такі явища нетипові завдяки його швидкому розкладу у ґрунті.

Флорасулам (Пріма, СЕ 6,25 г/л, Фаместра, ВГ 200 г/л та ін.)

Механізм дії і спектр контролю: флорасулам — представник класу триазолпіримідинів, також інгібує синтез ацетолактатсинтази у бур’янів. Має системну дію: проникає через листя і коріння, переміщується по ксилемі та флоемі до точок росту. Чутливі бур’яни припиняють ріст вже за кілька годин, а через 2—4 тижні спостерігаються знебарвлення жилок, хлороз і некроз листя. Флорасулам ефективний проти широколистих видів, зокрема підмаренника, видів гірчаків, ромашки, хрестоцвітних падалиць тощо. В посівах пшениці його часто використовують у бакових сумішах з 2,4-Д або іншими гербіцидами для розширення спектру контролю бур’янів.

Переваги: препарати на основі флорасуламу вирізняються високою селективністю до зернових культур завдяки швидкому метаболізму діючої речовини в культурних рослинах. Флорасулам дуже швидко деградує у ґрунті: період напіврозпаду в польових умовах становить лише ~2-4 доби. Таким чином, він не має післядії на наступні культури — практично всі сільгоспкультури можна сіяти без обмежень після застосування флорасуламу. Це дає гнучкість у сівозміні.

Ризики фітотоксичності: фітотоксичність до самої пшениці при використанні флорасуламу мінімальна. Препарат можна вносити у широкому діапазоні фаз розвитку культури (до появи прапорцевого листка) без ризику пошкодження. Лише за сильного перевищення норми або несприятливих умов може з’явитися легке побуріння кінчиків листків, що проходить без наслідків. Для наступних культур флорасулам практично безпечний завдяки швидкому розкладу. У виняткових випадках, якщо посів виконати через надзвичайно короткий інтервал на дуже важких ґрунтах, чутливі види (наприклад, гречка чи овочеві) теоретично могли б зазнати незначного хлорозу. Але за нормальних умов таких симптомів не буває — залишкових кількостей недостатньо для прояву шкоди. У цілому флорасулам вважається одним із найбезпечніших для сівозміни гербіцидів.

2,4-Д (2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота)

Механізм дії і спектр контролю: 2,4-Д — класичний системний гербіцид ауксинового типу (синтетичний ауксин). Він імітує дію гормону росту і викликає безконтрольний ріст і деформації в чутливих рослин, що призводить до їх загибелі. 2,4-Д ефективний проти широкого спектру дводольних (широколистих) бур’янів. У пшениці використовується багато десятиліть для післясходового знищення осоту, ромашки, щириці, гірчаків, маку, амброзії та ін. однорічних і багаторічних дводольних бур’янів. Злакові культури відносно толерантні до 2,4-Д, якщо вносити у відповідні фази (наприклад, у пшениці — на початку кущення). Препарат проникає через листя бур’янів, переміщується флоемою по всій рослині. Перші симптоми на бур’янах — скручування листя, стебел, зупинка росту — з’являються через 1-2 доби, повна загибель настає за 1-2 тижні.

Переваги: 2,4-Д — недорогий і дієвий засіб проти широколистих бур’янів, сумісний у бакових сумішах з багатьма іншими гербіцидами. Він відносно швидко розкладається в ґрунті під дією мікроорганізмів: середній період напіврозпаду становить близько 6-10 днів, залежно від форми препарату (амінна сіль або ефір) і умов. За нормальної вологості вже за кілька тижнів після обприскування ґрунт очищується від залишків 2,4-Д. Тому він не створює значних проблем для наступних культур. Зазвичай після застосування 2,4-Д на пшениці вже через 1-2 місяці можна висівати чутливі ярі культури без ризику (наприклад, буряк, соняшник), а озимі — восени того ж року. Препарат має лише помірну післядію: наприклад, половина внесеної кількості розкладається за ~10 днів, а через 1-2 місяці в ґрунті лишаються сліди, недостатні для ураження більшості культур.

Ризики фітотоксичності: сама пшениця може постраждати від 2,4-Д, якщо порушити регламенти: занадто раннє внесення (до фази 3 листків) або запізніле (після виходу прапорцевого листка) може викликати деформацію стебел, білу “ламкість” основи стебла, стерильність колосу. Також обробка у спеку чи під час посухи іноді призводить до пригнічення пшениці. Проте при дотриманні оптимальних умов (фаза кущення, помірна температура) 2,4-Д безпечний для зернових. Щодо наступних культур, короткочасна післядія можлива для дуже чутливих двосім’ядольних, якщо висіяти їх надто швидко. Наприклад, якщо одразу після збирання пшениці (через пару тижнів після обробки 2,4-Д) засіяти гречку або ріпак, їх сходи можуть показати скручене сім’ядольне листя, скривлені стеблинки — типовий “ефект ауксину”. Особливо це ймовірно у посушливих умовах, коли розклад сповільнюється. В цілому ж, на практиці післядія 2,4-Д рідко проявляється, оскільки до сівби наступної культури (найчастіше це восени озимий ріпак чи навесні ярі) проходить достатньо часу і опадів для повної детоксикації препарату.

Галауксифен-метил (Квелекс, ВГ 100 г/л)

Механізм дії і спектр контролю: галауксифен-метил — новітній системний гербіцид із класу арилпіколінатів (торгова назва Arylex™ Active). Це теж синтетичний ауксин, механізм дії подібний до 2,4-Д, але молекула створена спеціально для підвищення ефективності та безпечності. Галауксифен швидко проникає в бур’яни і викликає гормональний дисбаланс, що приводить до загибелі чутливих видів. Він надзвичайно ефективний проти проблемних дводольних бур’янів у зернових — підмаренника чіпкого, маку, волошки, талабану, ромашки, вероніки та багатьох інших, включно зі стійкими до 2,4-Д. Застосовується післясходово у малих дозах (від 5 г/га діючої речовини) у сумішах з флорасуламом або іншими гербіцидами. Галауксифен-метил селективний до пшениці та ячменю, може вноситися аж до виходу прапорцевого листка без ризику.

Переваги: Arylex (галауксифен) вирізняється низькою нормою і швидким розкладом у ґрунті. Завдяки новій хімічній структурі він мало накопичується у довкіллі. Польові дослідження показали, що період напіврозпаду галауксифен-метилу становить ~10-15 днів. Його метаболіти мають обмежену рухливість у ґрунті (сильно адсорбуються), тож не вимиваються у глибокі шари. Це означає мінімальну післядію: препарат можна використовувати широко без жорстких обмежень сівозміни. В офіційних рекомендаціях зазначено, що після застосування галауксифену під зерновими, наступного року можна висівати майже всі культури. Винятком є деякі чутливі види при дуже короткому інтервалі, але загалом ризик залишкової фітотоксичності мізерний. Таким чином, Arylex відкриває нові можливості контролю стійких бур’янів без шкоди для наступних посівів.

Ризики фітотоксичності: Для пшениці та ячменю галауксифен-метил надзвичайно безпечний, він спеціально розроблений для зернових. Навіть подвійне перевищення норми не спричиняє помітних пошкоджень культури в дослідах. У поодиноких випадках на дуже чутливих сортах могли відзначати легке скручування кінчиків листків пшениці після обприскування, але ці симптоми швидко минали і не впливали на врожай. Щодо післядії, варто врахувати, що як представник ауксинових гербіцидів, галауксифен теоретично може впливати на дводольні культури, висіяні незабаром після обробки. Найбільш вразливі — це ті ж самі групи, чутливі до 2,4-Д: різні види капустяних, гречка, бобові, соняшник. Якщо, приміром, за кілька тижнів після обприскування пшениці галауксифеном пересіяти поле горохом, його сходи можуть показати уповільнений ріст, скручені деформовані листочки (типові “ауксинові” ефекти). Проте регламенти сівозміни це враховують: наступні культури рекомендують сіяти не раніше, ніж через 1-3 місяці після внесення Arylex. Цього достатньо, щоб навіть найчутливіші рослини не відчули впливу. У звичайній практиці, коли між внесенням гербіциду навесні і сівбою наступної культури (восени чи наступної весни) минає багато місяців, жодних ознак післядії галауксифену не спостерігається.

Суміш — йодосульфурон і амідосульфурон — та антидот (мефенпір-діетил)

Механізм дії і спектр контролю: це високоефективна трикомпонентна суміш для захисту пшениці (та інших зернових) від дводольних бур’янів. Вона містить два ALS-інгібітори — йодосульфурон і амідосульфурон — та антидот (мефенпір-діетил). ALS-інгібітори блокують фермент ацетолактатсинтазу, необхідний для синтезу розгалужених амінокислот (валін, лейцин, ізолейцин), і внаслідок цього зупиняють ріст бур’янів , що призводять до їх загибелі. Мефенпір-діетил діє як селективний антидот: він пришвидшує розкладання діючих речовин у рослині культури, але не у бур’янів, що значно підвищує безпечність препарату. Завдяки цьому антидоту ця суміш дуже селективна: культурні рослини (пшениця, ячмінь, кукурудза) пригнічення не відчувають, натомість бур’яни гинуть. Суміш контролює широкий спектр однорічних та багаторічних дводольних бур’янів. Ефективна проти амброзії, падалиці ріпаку і соняшнику, ромашки, осотів, гірчаків, маку дикого, гірчиць, гречки, лободи, щириці звичайної, бодяка, березки польової та інших широколистих небажаних рослин.

Переваги: виробник зазначає, що препарат має «найширший спектр дії проти всіх широколистих бур’янів», він спеціально розроблений для зернових культур. Завдяки антидоту не шкодить пшениці навіть за пізніх строків внесення чи низьких температур. Навпаки, антидот пришвидшує розклад гербіциду в тканинах культури, що забезпечує «швидку, ефективну і надійну гербіцидну дію в поєднанні з високою безпекою для культури».

Ризики фітотоксичності: фітотоксичність на пшеницю практично відсутня при дотриманні регламенту: лише за екстремальних умов (дуже пізньої весни, посухи) можливе тимчасове затримання росту або дещо бліді листки, які після нормального зволоження відновлюють зелене забарвлення. Загалом продукт дуже селективний до зернових. Діючі речовини мають відносно короткий час розпаду в ґрунті. Для йодосульфурону DT50 не перевищує кількох днів — приблизно 1-2 тижні. Аналогічно швидко розкладається амідосульфурон (підтримуючи гербіцидну дію протягом 2-3 тижнів після внесення). Мефенпір-діетил розкладається трохи повільніше, але все ж DT50 для нього становить близько одного тижня. Таким чином, загальна післядія гербіциду на ґрунті короткотривала: протягом 1-3 тижнів концентрація активних речовин зменшується до безпечного рівня. За нормальної сівозміни та достатньої вологості ґрунту після застосування суміші можна висівати будь-які озимі й ярі культури без обмежень. Проте на деякі чутливі культури слід звернути увагу. Згідно з рекомендаціями виробника, можливий вплив залишків гербіциду на наступні по пшениці гречку, горох і ріпак. Соняшник можна сіяти наступного року, але лише стійкими гібридами (адаптованими до ALS-інгібіторів), інакше рослини цієї культури можуть пригнічуватися. Інші культурні рослини (як то озимі/ярі зернові, бобові крім гороху, овочеві культури тощо) зазвичай переносять післядію гербіциду без ушкоджень при дотриманні стандартних строків сівозміни. Симптоми ушкодження чутливих культур. У разі потрапляння значних залишків ALS-гербіцидів (без антидоту) на чутливі рослини спостерігаються типові симптоми пригнічення синтезу амінокислот: уповільнення росту, деформація та усихання молодих листків, їх хлороз (жовті смуги або плями), а також вкорочення міжвузлів і ламкість стебла. Наприклад, на соняшнику або бобових без захисту антидотом можна помітити скручені, зморшкуваті листки і нерівномірно забарвлені стебла. При незначній післядії розвиток рослин зупиняється ненадовго, і згодом вони відновлюють нормальний вигляд.

Післядія основних гербіцидів пшениці: характеристики

Наведемо порівняльні дані щодо стійкості п’яти розглянутих діючих речовин у ґрунті та їх впливу на наступні культури (за нормальних умов застосування):

Примітка: Наведені дані характерні для типових умов (температура +20…25°C, достатня вологість, нейтральний pH ґрунту). У холодну і суху погоду розпад гербіцидів уповільнюється, і рекомендований інтервал до висіву чутливих культур варто збільшити. На кислих ґрунтах швидше розкладаються сульфонілсечовини (трибенурон, флорасулам), а на лужних — швидше руйнуються імідазолінони та арилпіколінати, тоді як сульфонілсечовини навпаки довше зберігаються.

Рекомендації щодо зменшення негативної післядії

Щоб мінімізувати ризики післядії гербіцидів у посівах пшениці та інших культур, слід дотримуватися ряду агротехнічних та організаційних заходів:

1. Планування сівозміни. Завчасно враховуйте, які гербіциди використовувалися і плануються до використання, та підбирайте наступні культури з урахуванням їх стійкості. Найпростіший спосіб уникнути проблем — висівати після стійких культур, а чутливі культури навпаки варто висівати через довший інтервал. Добре спланована ротація — запорука того, що навіть за наявності залишків препарату урожай не постраждає.

2. Дотримання регламентів і норм. Не перевищуйте рекомендованих доз гербіцидів і дотримуйтесь строків їх внесення. Завищені норми підвищують концентрацію залишків у ґрунті і подовжують їх розклад. Досліджено, що внесення сульфонілсечовин у мінімально ефективних дозах практично не викликає післядії. Використовуйте бакові суміші гербіцидів, коли це доречно — взаємодоповнююча дія різних речовин може дозволити знизити норму кожної і прискорити їх розклад (явище синергізму). Наприклад, додавання ПАР до трибенурон-метилу підвищує його ефективність і прискорює детоксикацію у ґрунті.

3. Глибокий обробіток ґрунту. Якщо існує підозра на можливу післядію (наприклад, після посухи, коли гербіцид не розклався повністю), рекомендується провести оранку або глибоке дискування. При відвальній оранці на глибину 20-25 см залишки гербіцидів перемішуються у великому об’ємі ґрунту, що знижує їх концентрацію у верхньому шарі. Це особливо ефективно для малорухомих препаратів, які могли залишитися у поверхневому шарі (як деякі ґрунтові гербіциди). Поглиблення їх у ґрунт і розосередження послаблює токсичний вплив на сходи наступних культур.

4. Контроль pH та вологості. Звертайте увагу на реакцію ґрунту: як зазначалося, на кислих ґрунтах довше зберігаються імідазолінони (імазамокс, імазапір), а на лужних — сульфонілсечовини (хлорсульфурон, триасульфурон). Тому, знаючи властивості свого поля, можна передбачити, які гербіциди потенційно проблемні. За можливості підтримуйте оптимальний водний режим — волога і тепло стимулюють мікробіологічний розклад пестицидів. У роки з достатніми опадами післядія мінімальна, адже вода вимиває залишки вглиб і вони розкладаються. У посушливий сезон варто бути обережнішим із вибором наступної культури або проводити додаткові заходи (оранку, біодеструкцію).

5. Використання біологічних і хімічних детоксикантів. Сучасна практика пропонує застосування препаратів, що прискорюють розклад гербіцидів у ґрунті. Це можуть бути спеціальні біодеструктори пожнивних решток і пестицидів, що містять штами мікроорганізмів, які розкладають гербіциди. Також ефективним є внесення органічних добрив, компостів — вони стимулюють розвиток мікрофлори, яка переробляє залишки пестицидів. Крім того, рекомендується застосовувати позакореневі стимулятори та мікродобрива для підвищення стійкості культур до можливих залишків. Зокрема, обприскування посівів препаратами Стармакс Голд Ультра чи Оптимус (спеціальні композиції мікроелементів і біоактиваторів) підвищує обмін речовин у рослинах і їхню здатність протистояти стресам. Обробка такими засобами на початкових фазах розвитку наступної культури допомагає їй легше перенести можливі сліди гербіцидів. Наприклад, Стармакс Голд Ультра активує роботу ферментних систем і антиоксидантний захист рослин, що зменшує прояв фітотоксичності, а Оптимус постачає необхідні мікроелементи для росту коренів, чим нівелює вплив гербіцидного фону.

6. Проведення тестів на післядію. У разі сумнівів варто зробити простий біотест: за 2-3 тижні до сівби запланованої культури відібрати з поля зразки ґрунту і висіяти в них насіння чутливої рослини (наприклад, салату або вівса) в чашках. Якщо через 7-10 днів ростки виглядають здоровими — значної післядії немає. А от уповільнений ріст, скручені паростки свідчать про присутність залишків гербіцидів. У такому разі бажано або відкласти сівбу, або посилити заходи детоксикації (оранка, мікродобрива). Цей тест допоможе уникнути пересівів і втрати врожаю.

Висновок

Раціональне застосування гербіцидів у пшениці та правильне управління післядією — запорука стабільної врожайності і екологічної безпеки сівозміни. Знаючи властивості кожної діючої речовини, агроном може передбачити можливі ризики і вжити превентивних заходів. В сучасному землеробстві, де пшениця часто чергується з чутливими культурами (соняшник, ріпак, бобові), дуже важливо приділяти увагу цим нюансам. Дотримання наведених рекомендацій — від планування сівозміни до застосування стимуляторів — дозволить мінімізувати негативний вплив залишків гербіцидів і забезпечити успішне вирощування наступних культур без втрат від прихованої гербіцидної токсичності.

Tags: післядія гербіцидів, пшениця

Related Products

Квелекс™, ВГ

інноваційний гербіцид для захисту зернових колосових

• д. р.: галауксифен-метил, 100 г/кг + флорасулам, 100 г/кг

• хімічна група: арилпіколінати, триазолпіримідини

• препаративна форма: водорозчинні гранули

₴3841грн.

Купити

Пріма™, СЕ

післясходовий гербіцид системної дії

• д. р.: флорасулам, 6,25 г/л + 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 452,5 г/л

• хімічна група: триазолпіримідини, похідні арилоксиалканкарбонової кислоти

• препаративна форма: суспензійна емульсія

₴2360грн.

Купити

Фаместра®, ВГ

комбінований післясходовий гербіцид

• діюча речовина: трибенурон-метил 600 г/кг + флорасулам 200 г/кг

• хімічна група: сульфонілсечовини, триазолпіримідини

• препаративна форма: водорозчинні гранули

₴2469грн.

Купити