Як вивести кукурудзу та озимі культури зі стресу після весняних заморозків

Весняні заморозки — справжній нічний жах для аграрія. Тільки-но з’явилися дружні сходи кукурудзи чи ожили після зими озимі, аж тут пані погода вирішила згадати про зиму. Температура різко падає нижче нуля, і на ранок листя вкриті інієм, підв’яли, побуріли. Знайома картина? На жаль, в Україні пізні весняні приморозки можуть трапитися навіть наприкінці квітня чи на початку травня на півночі країни, тож від ризику ніхто не застрахований.

Але легкий приморозок — це ще не кінець світу (хоч нервів він нам псує добряче). Головне — правильно допомогти рослинам вийти зі стресу. Адже, на жаль, кукурудзі светра не одягнеш, тож доведеться рятувати її іншими методами. У цій статті поговоримо про те, як саме підживити і підтримати кукурудзу та озимі культури після морозного стресу, щоб мінімізувати втрати врожаю.

Зміст статті

• Опис проблеми
• Наслідки стресу
• Рішення проблеми
• Приклади ефективності обробок
• Рекомендації щодо фаз розвитку культур для обробки
• Висновок

Опис проблеми

Раптові заморозки навесні завдають рослинам серйозних пошкоджень. Кукурудза — теплолюбна культура, і її молоді сходи зовсім не терплять мінусових температур. Вже при -1… -2°C листочки можуть підмерзнути: спочатку вони темнішають, наче «заварені», згодом в’януть і буріють. Якщо мороз сильніший або тримається кілька годин, ніжні проростки кукурудзи гинуть повністю. Навіть якщо growing point (точка росту) ще під землею і не замерзне, рослина все одно зазнає стресу і затримки розвитку. Озимі зернові (пшениця, ячмінь) загалом витриваліші до холоду, адже пережили зиму. Однак весняні приморозки їм теж дошкуляють: після відновлення вегетації рослини втрачають загартованість і можуть постраждати від раптового похолодання. У озимих можуть підмерзати верхні листки, точка кущення або навіть генеративні органи (колоски), якщо мороз припав на фазу виходу в трубку чи колосіння. Особливо небезпечний приморозок під час весняного росту та розвитку репродуктивних органів – він може спричинити часткову стерильність колосу. Одним словом, після морозу посіви кукурудзи й озимих виглядають «побитими життям»: листя пожовкле чи знебарвлене, місцями водянисте, може полягати або ламатися. Рослини пригнічені, наче ми з вами без ранкової кави після безсонної ночі — нічого не росте і «жити не хочеться».

Наслідки стресу

Заморозок не минає безслідно. Морозобійні плями на листі — лише видима частина проблеми. Гірше те, що фізіологічні процеси в рослині порушуються, розвиток гальмується. Постраждалі рослини витрачають сили на відновлення тканин, замість того щоб нормально рости і закладати урожай. Ось основні наслідки морозного стресу для культур:

• Зниження фотосинтезу. Пошкоджені листки частково або повністю втрачають здатність до фотосинтезу. Менше зеленого листя — менше накопичених вуглеводів. Рослина голодує енергетично.

• Відставання в рості. Після приморозку рослини можуть кілька днів або й тижнів «стояти на місці», поки відросте нові листочки. Втрачається дорогоцінний час весняної вегетації.

• Ризик хвороб. Пошкоджені тканини — легка здобич для патогенів. На підмерзлих посівах швидше розвиваються гнилі, пліснява, можуть нападати шкідники.

• Втрата врожайності. Кінцевий результат — недобір зерна. Заморозки можуть призвести до суттєвого зниження врожаю і якості продукції, а в гіршому випадку — взагалі до загибелі посівів. Наприклад, якщо вимерзне частина сходів кукурудзи, густота стояння зменшиться — відповідно, менше качанів із зерном. В озимих пошкодження колосу чи зернят у ньому прямо скорочує урожай.

Важливо розуміти, що наслідки не завжди проявляються миттєво. Іноді рослина виглядає більш-менш нормально відразу після приморозку, а проблеми «вилазять» через кілька днів: починається пожовтіння, підсихає точка росту тощо. Якщо ж мороз був дуже сильним (скажімо, нижче -5… -7°C), то молоді рослини можуть бути безнадійно вбиті. На щастя, такі екстремальні холоди навесні — рідкість. У більшості випадків наші культури оговтуються після невеличкого мінусу, особливо якщо їм трошки допомогти. Про цю «допомогу» — далі.

Рішення

Як же реанімувати підморожені посіви? Алгоритм дій практично такий: оглядаємо поля, оцінюємо ступінь ураження, підживлюємо та стимулюємо рослини, чекаємо на їхнє відновлення. Якщо зовсім погано і сходи загинули – тоді вже пересів, але ми зараз про варіант, коли ще є що рятувати. Отже, на порядку денному — позакореневе підживлення спеціальними антистресовими

препаратами. Фахівці радять під час відновлення рослин після морозу внести по листу комплекс мікродобрив та фізіологічних стимуляторів. Це забезпечить рослину необхідними елементами живлення і активує її захисні механізми. Один зі секретів успіху — поєднати в баковій суміші два типи продуктів: висококонцентроване мікродобриво і осмотичний антистресант. Зокрема, добре себе зарекомендували:

• Стармакс Голд Ультра — мікродобриво від компанії Agronutrition (Франція). Це сучасний комплекс, що містить збалансований набір мікроелементів у легкодоступній формі.

Обприскування кукурудзи та озимих Стармаксом дає рослинам «вітамінний заряд»: цинк, магній, залізо, марганець та інші елементи, необхідні для синтезу ферментів і хлорофілу, надходять прямо через листок. Ослаблені морозом рослини часто не можуть повноцінно живитися корінням (в холодному ґрунті погано працюють кореневі системи), тож позакореневе підживлення — якраз вихід. Внесення мікродобрива швидко ліквідує прихований дефіцит елементів живлення, дає поштовх для утворення нових листків і пагонів. Крім того, якісні імпортні мікродобрива часто містять прилипачі та поверхнево-активні речовини, які допомагають розчину рівномірно вкривати листову поверхню і проникати в клітини.

• Оптимус — антистресант вітчизняного виробництва. Препарат спеціально створений для допомоги рослинам у критичних ситуаціях. Діючі речовини: поліетіленгліколь (ПЕГ-400 — 230 г/л, ПЕГ-1500 — 540 г/л та гумат натрію (3 г/л). Що це дає? ПЕГ — це полімер, який виконує роль осмотичного буфера. Простими словами, поліетіленгліколь працює як «антифриз» для рослин: підвищує концентрацію розчину навколо клітин і всередині них, захищаючи від подальшого промерзання і висихання. Недарма у холодостійких рослин (наприклад, шпинату чи петрушки) в листі багато цукрів, які виконують роль антифризу при морозі. ПЕГ діє подібно — він зв’язує воду, перешкоджає утворенню кристалів льоду у тканинах і стабілізує клітинні мембрани. До того ж, полімер утворює тоненьку плівку на листі, що зменшує випаровування і захищає від повторних стресів. Друга складова, гумат натрію — потужний природний стимулятор. Гумати — це концентрат біологічно активних речовин, які підвищують інтенсивність поділу клітин, стимулюють ріст коренів, покращують поглинання поживних речовин. Гумат натрію допомагає рослині швидше відновити пошкоджені тканини і активує її імунітет. Отримуємо «подвійний ефект»: ПЕГ фізично захищає і знімає осмотичний шок, а гумат біохімічно стимулює новий ріст.

Застосування у парі мікродобрива + антистресанта дає синергію. Мікроелементи забезпечують підживлення, а ПЕГ-гумат — захист і стимул. До робочого розчину також можна додати трохи карбаміду (сечовини) і сульфату магнію — це стандартний прийом для позакореневого підживлення, який додатково живить азотом, сіркою і магнієм. Втім, не перестарайтесь з азотом: надлишок нітратного живлення в момент морозу може нашкодити (нітрати знижують морозостійкість тканин). Головний акцент — на антистресових компонентах.

Варто зазначити, що такий «реанімаційний коктейль» слід вносити якомога швидше після приморозку. Як тільки помітили пошкодження і дозволяють погодні умови (денне потепління, відсутність опадів) — проводьте обприскування. Дослідження підтверджують, що вчасно внесене збалансоване добриво допомагає стимулювати утворення нових пагонів і листя, тобто рослина реально відновлюється швидше. Що менший інтервал між стресом і нашою допомогою, то більше шансів «витягти» врожай.

Приклади ефективності обробок

Теорія теорією, а що на практиці? А на практиці тисячі гектарів посівів уже пройшли через весняні заморозки і були успішно реабілітовані завдяки вчасним обробкам. Зокрема, багато аграріїв відзначають позитивний ефект застосування гуматно-полімерних антистресантів. За даними порталу «Агросвіт», обприскування підмерзлої кукурудзи сумішшю мікродобрива та стимулятора дозволило врятувати листковий апарат рослин: вже за тиждень після обробки нові листочки пішли в ріст, а поле знову стало зеленим і живим замість блідо-сірого. Без підживлення ж кукурудза відходила набагато довше і частина рослин так і лишилася кволою. Приклади на полях підтверджують: там, де внесли антистресант, посіви виглядають краще, а головне — дають більше зерна під час жнив.

Рекомендації щодо фаз розвитку культур для обробки

Важливо правильно обрати час обробки і дозування, враховуючи фази розвитку культур. Ось кілька практичних порад, в які фази та як саме варто проводити підживлення після приморозків. Кукурудза: найбільший ризик підмерзання — на ранніх фазах, коли в рослини 2-6 листків (ВВСН 12-16). Саме в цей період часто ще можливі приморозки. Якщо біда сталася — обробляйте посіви, не чекаючи поки кукурудза «сама одумається». Оптимально внести антистресант у фазі 3-5 листків, одразу після потепління. Доза мікродобрива Стармакс Голд Ультра зазвичай становить ~2-3 л/га (відповідно до регламенту виробника), антистресант Оптимус — ~0,4-0,5 л/га. Їх можна змішати в одному обприскуванні. Важливо, щоб під час обробки температура повітря піднялася хоча б до +8… +10°C, інакше листя слабо поглинатиме розчин. Не проводьте обприскування по мерзлих рослинах! Дочекайтеся, коли зійде іній і листя обсохне після танення — і тільки тоді в поле. Зазвичай вже на 3-4 день після обробки кукурудза випускає новий здоровий листок — це знак, що все зроблено правильно. Якщо приморозок стався пізніше (фаза 6-8 листків), і рослини постраждали частково, їх теж можна підживити за тією ж схемою. Але пам’ятайте: після появи ~7 листка точка росту кукурудзи виходить з ґрунту назовні, і сильний мороз може її убити — в такому разі навіть підживлення не допоможе.

Озима пшениця та інші озимі зернові: весняні приморозки можуть трапитися як на початку відновлення вегетації (фаза кущення, ВВСН ~25-29), так і пізніше —– на стадії виходу в трубку (ВВСН 30-32) чи навіть під час колосіння. Найменш вразливі озимі у фазі кущення — вони за зиму звикли до морозів. Якщо ж у цей час вдарив приморозок і ви бачите підмерзання листя, варто додатково підживити посіви мікродобривом (наприклад, 2 л/га Стармакс) у суміші з гуматом/ПЕГ-препаратом (0,5 л/га Оптимус). Це збадьорить рослини і дасть їм сил рушити в ріст. Ближче до виходу в колос озимі стають чутливішими до холоду. Якщо прогнозується різке похолодання на фазу флагового листка чи колосіння — можна навіть превентивно обприскати поле антистресантом за день до очікуваного морозу (щоб полімер встиг утворити захисну плівку на листі). Якщо ж не встигли і мороз таки пошкодив продуктивні пагони — після потепління обов’язково застосуйте ПЕГ-гумат. Хоча загиблі ми вже не воскресимо, зате підтримаємо рослину вцілілими запасними пагонами. Інколи озима пшениця здатна компенсувати втрату центрального стебла за рахунок продуктивних бокових пагонів, а стимуляція гуматом цьому сприятиме. Обробку на озимих варто проводити при температурі >+5°C, в день без опадів. Рекомендовані фази — кінець кущення – початок виходу в трубку (щоб підстрахуватися на випадок приморозку), або одразу після приморозку на будь-якій фазі, якщо його не вдалося уникнути.

Інші культури: наш акцент — на кукурудзі та зернових, але й озимий ріпак, соняшник чи цукровий буряк теж можуть потерпати від весняних приморозків. Принцип дій аналогічний: антистресова «реанімація» через листок. У випадку озимого ріпаку до вищезазначених препаратів можна додати борне добриво — Стармакс Бор 1-2 л/га (бо ріпак дуже чутливий до нестачі бору, а мороз тільки посилює проблему). Для соняшника і буряків важливий буде магній і антистресові амінокислоти. До речі, агрономи іноді застосовують навіть цукровий розчин як «швидкий антифриз» для рослин — звичайна сахароза теж підвищує осмотичний тиск. Є досвід обприскування посівів слабким розчином цукру з сечовиною після приморозку, що допомагає бурякам оговтатися. Проте спеціалізовані препарати на кшталт Оптимусу діють ефективніше і довше, ніж цукор, тож віддавайте перевагу саме їм.

Висновок

Весняний мороз — непроханий гість на полі, але ми можемо нівелювати його шкоду грамотними діями. Швидке позакореневе підживлення кукурудзи та озимих культур після приморозків здатне суттєво скоротити період стресу і зберегти врожай. Комбінація мікродобрива Стармакс Голд Ультра та антистресанта Оптимус забезпечує рослини і «їжею», і «ліками». Практичний досвід показує, що оброблені після морозу посіви часто наздоганяють у рості ті, що взагалі не попадали під мороз. Звісно, чудес не буває — якщо стовпчик термометра опускався дуже низько, втрати можуть бути. Але наша задача — мінімізувати ці втрати. І сучасні агротехнології дають для цього всі інструменти. Тож не впадаймо у відчай, оглядаймо посіви після холодних ночей і, за потреби, озброюємось обприскувачем з антистресовим “енергетиком” для рослин. Нехай жоден приморозок не забере у нас урожай, вирощений потом і працею! А рослини віддячать — дружним ростом і високим результатом у кінці сезону. Як то кажуть, у природи немає поганої погоди, аби в агронома були хороші антиморозні рецепти. Бережіть себе і свої посіви — і теплої всім весни без сюрпризів!

Tags: весняні приморозки, Стармакс Голд Ультра, Оптімус